Соня (Софія) Леванська, Даниїл Альтшуллер.

Соня (Софія) Леванська Народилася у 1932 році в селі П’ятигори Київської області. Дідусь з Одеси був рабин. Було 12 дітей. Опис підготовки та святкування Песаху, коли приїздив дідусь. Розповідь про батька та мати. Там жили до 1941 році. Не змогли евакуюватися. Прихід німців –зібрали євреїв-чоловіків в школу. Зранку почали вивозити за село та розстрілювали. Відвідала місце розстрілу. Вийшли з мамою до Тульчина. Там відправляли євреїв до табору Печора – їх також забрали. Вночі вивозили в лісна розстріл. Втекли та повернулася в рідне село. Вивезли до село Антонове на Черкащині в табір Буки, поселили до колишнього клубу. Сюди звозили євреїв «зі всієї області». Була свідком як поліцай вбив дівчинку, яка плакала. Важка робота на каменоломні в кар‘єрі. Місцеві селяни приносили їжу. Одної ночі цей табір звільнили партизани. Забрали сильну молодь в загін. Всі інші почали втікали. Соня з мамою втікали лісом. Поліцаї переслідували. Знову повертаються в П’ятигори. Описання молитви матері. Переховування у різних людей. Одна жінка не могла прийняти, бо в неї син служив поліції та шукав євреїв. В селі Олександрівка переховувалися баптистів – «дядько» Тадей та «тітка» Софія. Жили там до приходу РСЧА. Підтримка та спілкування після війни. Після звільнення – повернулася з мамою до П’ятигор. Навчання в школі, університеті, вийшла заміж, робота в центральному універмагу в Білій Церкві до пенсії. Опис злочинів поліцаї та німців у таборі на Черкащині. Опис антипартизанських «акцій» німців та поліцаїв. Розповідь про морально-етичні якості баптистів. Подробиці дня звільнення. Психологічні проблеми після війни. Даниїл Альтшуллер. Народився у 1927році у місті Ворошиловськ (Алчевськ) у родині державних службовців. У 1930 році народилася сестра. Ходив з 1935 року до школи. Родина була нерелігійна. Мама трохи розмовляла їдишем. Готували вдома традиційні ашкеназські єврейські страви. Маца була у дідуся. Бабуся була нерелігійна. Евакуації не було у 1941 році спочатку. Ходив далі до школи. Батько пішов до армії восени 1941 року. При відступі радянських військ, пішли з мамою до Ворошиловграду. Пробували відступити східніше, але не вдалося. Повернулася до окупованого Ворошиловграду 8 серпня 1942 року. Виганяли з декількох квартир. Антисемітська пропаганда вмісті – плакати. Реєстрація на біржі праці. Примусова праця – заготовка дров, розчистка доріг. Штаб німецьких та італійських військ. Працювали різні євреїв – були з Польщі. Примусове ношення пов’язок. Не годували. Самі шукали харчі. Один раз німець дав буханку хліба – подумали, що то німецький комуніст. Ходив до Алчевську, щоб затрати залишки свої речей. Розповідь структуру «громади» (юденрату) в Ворошиловграді. Керував Подольський, «начальник штабу» - Рохлін. Ходив туди для довідок. Харчування в столовій. В жовтні 1942 року приходили поліцаї та наказали прийти до стадіону для «відправки до Палестини». Опис вбивств євреїв у Маріуполі – переказ історії тих, хто вижив. Вирішили не йти на стадіон, пішли геть з міста окремо. Їв в дорозі буряки. Дійшов до Ворошиловська. Жив у дружній родині Попових. Вирішив рухатися до лінії фронту. Агітація для вивозу на роботу до Німеччини. Подробиці перебування в різних селах. По дорозі поліцейський почав перевіряти документи. Вдалося втекти. Уникання мобілізації до Німеччини сільських жителів. Робота у сільському господарстві. Відступ італійських військ. Зустріч з РСЧА.

Соня (Софія) Леванська - 1932. Даниїл Альтшуллер - 1927.