Верещадський Наум

Друга частина інтерв’ю. Робота у старости колгоспу. Селянська їжа. Облава – допомога старости. Втеча. Подальший рух до фронту. Проходження вдень по 10-15 кілометрів. Перехід до Харківської області. Зустрічі з біженцями з Донбасу. Життя в будниках місцевих селян. Перевірки людей. Втеча до лісу. Забирання до таборів військовополонених. Робота у іншого старости у сільському господарстві з коровами. Видання себе за рома. Німець з «гестапо» просить виконати ромський танець та співання пісні про бариню. Виступ перед «жандармерією». Змусили пити горілку та їсти бутерброд з салом – «перевірка на єврейство». Прихід РСЧА. Мобілізація. Арешт за роботу на старосту. Тюрма у Харкові. Депортація у Сизрань. Розповідь про вбивство родини в Кам’янці. Засудження радянською владою на 4 роки. Епідемія в таборі дизентерії. Допомога від єврейки, яка працювала в адміністрації. Втеча з табору. Потягом доїхав до Кам’янки. Мобілізація до армії. Пошук органами. Зізнався у всьому. Знову вивезли до Мордовії. Дали 8 років. Відбував на Уралі. Після смерті Сталіна реабілітували. Приїхав до Києва. Одружився. Працював водієм автобуса та м’ясником. Має сина Анатолія.

Верещадський Наум - 1925.