Юлія (прізвище невідоме), Марія Фелікс (Золотаревська)

Юлія ? Народилася у 1924 році у Рибниці, Молдова. Батько – чоботар, воював, був в німецькому полоні. В Німеччину знайшов собі дружину. У 1922 році в них народився син. У 1922 році повернулися до Рибниці. Там в них народилися дві дочки. У 1928 році батько поїхав до Дніпропетровської області УСРР до колишнього хутору, де за проектом «Джойнта» будували єврейський колгосп – поселення імені Котовського. Там жили тільки євреї. Ділився на декілька десятків частин. Конфіскація худоби та врожаю у 1932-1933 роках. Батько лежав у лікарні. Вербування євреїв у Біробіджан – переїхали туди. Потім повернулися до поселення імені Котовського. У 1940 році брата мобілізували до РСЧА. Початок війни Німеччини з СРСР – спробували виїхати, але невдало. Прихід німців – перші вбиті чоловіки, хто працював в керівництві колгоспу. В перші місяці під час окупації примусово працювали в колгоспі. Батько далі працював чоботарем. Весною 1942 року німці вивезли до поселення «Нова Зоря», де поселили у корівники. Голод. Їжу просили у місцевого населення. Будували «дорогу Кривий Ріг-Дніпропетровськ». Наглядач був литовець. Голод підчас робіт. Після побудови дороги – перевели до Кривого Рогу. Жили в невеликих будиночках. Епідемія тифу. Розповіді про місцеве СД. Знущання над євреями – змушували в суботу танцювати під гармошку. Потім цю групу євреїв розстріляли. Євреї просили милостиню на базарі міста. Восени 1942 року почали вивозити та вбивати. Юлія втекла в грудні 1942 року. Ходила та просила милостиню. Федір Петриченко та його родина допомогли. Працювала а сільському господарстві. Видавали за свою племінницю. Евакуйовані козаки з Дону: «Це жидівка». Хотіла зґвалтувати та розстріляти. Втекла до баптистів, в потім до Кривого Рогу. Далі до Добролюбівки. Багато різних сіл та родин. Після приходу РСЧА на Юлію заявили в НКВС: як вона вижила? Допити в міліції Кривого Рогу. Потім відпустили. Доля родичів. Батьків з молодшим братом розстріляли в Інгульці. Розповідь про пам’ятник та перенесення тіл вбитих на кладовище. Брат загинув на фронті. Після війни вийшла заміж, народження сина. Збиралася переїхати до Ізраїлю засуджує євреїв, які їдуть до Німеччини. Розповідь про післявоєнний антисемітизм. Проблеми з навчанням дочки. Розповідь про долі євреїв у 1990-ті. Марія Фелікс (Золотаревська) Народилася у Жмеринці у 1925 році. Батько був малярем на вагоноремонтному заводі у Жмеринці. У 1937 році був заарештований до кінця 1940 року. Мати домогосподарка. Було 3 дітей. Брат був мобілізований до РСЧА. Не встигли евакуюватися. Створення гетто німцями. Опис гетто. Повішення людей біля входу гетто. Голод, хвороби. Румунська окупація. Приїзд румунських євреїв з Бессарабії. Був лікар-єврей, який зміг знайти спільну мову з румунами. Примусова праця на залізниці та вагоноремонтному заводі. Допомога місцевого християнського населення. Жінок змушували робити прання білизни румунами. Серед в’язнів було багато єврейської румунської інтелігенції. При наступі РСЧА – частина євреїв втекла з гетто. Розповідь про життя війни – відвідування української школи. НКВС арештувало лідера громади за часів окупації. Після війни виїхала до Ленінграду. Приїхала працювати до Кривого Рогу, вийшла заміж. Народилося двоє дітей – син та дочка. Розповідь про життя родини після війни.

Юлія (прізвище невідоме) -1924. Марія Фелікс (Золотаревська) - 1925.