Барац Ольга, Юдович Семен

Ольга Барац Народилася у 1922 році в містечку Киликиєві Кам’янець-Подільській області. Була церква та синагога. Відвідувала українську школу, бо єврейської не було. У 1939 році поступила у Вінницький інститут. Влітку 1941 року повернулася додому. Одразу почалася евакуація, але застрягли по дорозі. Повернулися назад. Частину майна розграбували. Німці та поліцаї організували «перший погром» у вересні 1941 року. Розстрілювали тільки чоловіків. Зібрали їх у школу. Жінок тоді не чіпали. Жінки після того ховалися в лісі. До весни 1942 працювали в колгоспі. 4 березня 1942 року оточили містечко та всіх зігнали до школи. Поліцаї наказали взяти саме дороге та сісти на підводи. Поліцаї їх вивели з містечко та там розстріляли. Частину родини вивезли в Берендорф (?). Потім повезли до Славути, де було гетто. Були євреїв з багатьох місць. На вході була «селекція» - німці вбивали старих та слабких. Опис гетто з середини. Охорона. Примусова праця (вантаження лісу) для молодих. Одного разу повернулася з роботи, а будинок, де жили розібраний. Приютили інші євреї. Одного разу відібрали 100 молодих людей та відправили жити та працювати до концтабору під Славутою в черні 1942 року. В липні ходили чутки, що гетто «ліквідували». Були плани втікати. Згадка про родичів, які були вбиті в гетто. Втекло з табору 5 людей. Йшли до Корецю. Місцеві євреї приютили та допомогли. Там ще не було гетто. Розповсюджували чутки про створенню гетто. Пішли до Тростянця. Рушили до лісу. Там були євреї, які втекли з різних місцевостей. Допомогла з проживання та харчування польська родина на території на північ від Корця. Зустрілися з загоном радянських партизан Федорова. Там зустріли Самуїла Півня – єврея, колишнього військовослужбовця РСЧА. Він був чоловіком її сестри Броні. Ольгу та Броню прийняли до загону в листопаді 1942 року. Вона мала доглядати за пораненими. Далі служила в партизанському загоні імені Котовського. Описує виконання завдання – підрив німецьких потягів. Декілька разів брала участі подібних акціях. Один раз був важко поранений один з бійців. Його треба було евакуювати літаком на «велику землю». Опис як Ольга то все робила. Опис того, як перехоплювали німецькі шифровки та радіо-переговори. Загалом біля 30 разів брала участь в диверсійних операціях. Була поранена та евакуювали 25 вересня 1943 року на «велику землю» з «аеродрому Сабурова». Описує прийом в Москві, харчування, партизанський госпіталь – обслідування, лікування (біля місця). Мала проблеми з горлом. Перевели до іншої лікарні – лікувалася декілька місяців. Згадує з якою радістю зустріла новину про звільнення Києва в листопаді 1943 року. В травні 1944року отримала від сестри з Рівного лист від сестри Броні. Приїхала до Києва на зустріч з партизанами, а потім до Рівного. У 1945 році в неї народилася дочка Поліна. Має внучку. Семен Юдович Народився у 1915 році в місті Клинці Брянської області у багатодітній родині. Навчався в Бежиці та Москві. Працював на оборонній промисловості та водієм. Був мобілізований до РСЧА у 1939 році. Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1930-1940 року. Описує проблеми, з якими зіштовхнулися червоноармійці. Напад Німеччини зустрів в Білорусі. Брав участь в боях до 13 липня 1941 року. Описує відступ дивізії, де він служив. Розбиття його підрозділу на Березині. Поранення. Допомога місцевих селян. Рух пішки не схід з метою наздогнати свою дивізію. Полон. Табір для військовополонених в Бобруйську, далі – Несвіж. Вдала спроба втечі. Рух в сторону Клинців. Наприкінці 1941 року доєднався до партизанського загону в брянських лісах. Служив в «загоні імені Сталіна». В січні 1942 році почалися каральні експедиції німців. Загін перейшов на Чернігівщину. Брав участь в напад на гарнізон в місті Корюківка. Звільнення заручників з місцевої тюрми. Там знаходилися до березня 1943 року. Потім загін був відправлений на Західну Україну, частину залишили біля Корюківки, частину – на Брянщину. Участь в підриві залізничних доріг.

Барац Ольга - 1922. Юдович Семен - 1915.