Шовкове дитяче платтячко

До першого дня народження своєї дочки Лариси Іда зшила шовкове платтячко. Його передала Іллі Левітасу у 1990-ті Лариса особисто. Вона також подарувала фото 1950 року. На ньому зображена сама Лариса під час відвідання Бабиного Яру разом з батьком у річницю початку масових розстрілів. Передбачалося, що ці артефакти стануть частиною експозиції Музею Бабиного Яру, який планував відкрити Ілля Левітас. Пізніше вони були передані в фонди НІМЗ «Бабин Яр».

Лариса Садовська (Багаутдинова) народилася у змішаній (єврейсько-російській) родині Михайла Садовського та Іди Цейтліної. Єврейську частину її родини вбили окупанти. Розстріляли вдома Ларисиного дідуся годинникаря Наума Цейтліна, а його дружину Фаню і доньку Іду відвели до Бабиного Яру, де вони й загинули. Дівчинку забрала до себе родина відомого українського художника Григорія Світлицького. Його сестра, Анастасія Садовська, обстригла чорне волосся дівчинки, надягла їй на шию хрестик, а потім і хрестила дитину. Хрещеними Лариси були художник Світлицький і його сестра Ганна Карпович, які мешкали на Воздвиженській. Побоюючись, що сусіди їх видадуть, всі Світлицькі, які мешкали на Червоноармійській, переїхали на вулицю Саксаганського. Турбота про дівчинку лягла на її тітку (батькову сестру) — Тетяну Садовську (Лось) та Анастасію Світлицьку. У 1943 році Лариса разом з батьком, бабусею та тіткою була вивезена на роботи до Німеччини. Всі вони проживали в Дюссельдорфі та Ессені до 1945 року. Після цього відбулася репатріація родини Лариси назад до Києва. Лариса виросла, вийшла заміж. До виходу на пенсію вона працювала архіваріусом у проектному інституті, виростила сина Рустама. Всім Світлицьким 2002 року посмертно присвоєні звання Праведників Бабиного Яру.