Фаїна Булигіна, Лілія Рог, Григорій Вайнбрандт, Агафон Мельничук

Фаїна Булигіна. Партизанка з 1941 року в загоні Миколи Конищука (Крука). Народилася в селі Майдан на Волині у 1927 році. У 1941 році її батька мобілізували – як і всіх колишніх членів КПЗУ. В листопаді 1941 року вона почала допомагати збирати колишніх військовополонених та створювати партизанські загони. Керував всім Василь Бега. Переправились в село Щури. 22 листопада 1942року – приєднання до загону Конищука. Перелік тих, хто служив в тому підрозділі – українці, євреї. Миша Бер – візник. «Вірний» - мінер. Белла Блонштейн. Фельдшер-єврейка. Єврейка Мара – була дружиною командира Конищука. Фаїна ходила з нею в розвідку. Участь в мінування залізничних доріг – мінери євреї. Підрив ешелонів, обстріли окупантів, які виживали під час атак. Лікування лікарів-євреїв від запалення легень. Після війна закінчила школу, вийшла заміж та жила в Луцьку. Доля знайомих євреїв-партизан, які залишилися в СРСР після 1944 року. Цитування невідомими інтерв’юером (Стер Єлісаветський) документів з Волинського обласного архіву – біографія Миколи Конищука. Лілія Рог. Народила в селі Мельниця на Волині у 1928 році. Батько – коваль, мати – домогосподарка. Загалом 6 дітей – частина були членами КПЗУ, частина поїхала до війни до Аргентини. Розповідь про діяльність в КПЗУ одної з сестер, арешти польською владою, перебування в таборі. Брат був мобілізований в РСЧА – не повернувся з фронту. Доля членів КПЗУ у 1939-1941 роках. Частина змогла евакуюватися. Лілія з батьками залишилася в окупації. Розстріли з перших днів приходу німців –радянських активістів та євреїв. Арештували та розстріляли батька. Вона з мамою залишалася жити в селі – забрали домогосподарство. Описує декілька розстрілів – головним чином чоловіків-євреїв. Ховалися якийсь час на хуторі. Потім повернулася назад до села у вересні 1941 року. Створення гетто. Спроба жити на іншому хуторі в поляка – невдало, бо там було багато євреїв. Була свідком переселення в гетто євреїв. Переховування в лісах. Видача євреїв підлітками. Ходили з сестрою по селам до весни 1942 року. Весною 1943 року доєдналися до загону Конищука. Брали участь в господарчій діяльності загону. Столи на посту. Жили до серпня 1944 у селі Рафалівка. Допомагали видужувати пораненим партизанам. Потім жила в Києві, працювала в Казахстані. Повернулася на Волинь, де працювала стоматологом. У 1959 році народилася дочка. Розлучилася з чоловіком. Григорій Вайнбрандт. Радянський партизан, воював у загоні Малікова. Народився у 1925 році в селі Замисловичі Житомирської області. Батьки працювали в колгоспі. Прихід німців влітку 1941 році. Вивели групу євреїв – їх спробували німці розстріляти. Втекли. Ховалися на хуторі тривалий час. Повернулися назад в село. Створили гетто в Олевську. Туди німці та поліцаї переселили. Опис гетто. Через три місяці-хотіли всіх розстріляти. Втекли. Приєднання до партизанського загону Малікова. Євреї в підрозділі. Участь в засадах та боях проти німців. Мінування залізничних шляхів та їх підрив. Брав участь в звільненні декількох населених пунктів у 1944 році. Підрив Турчинського мосту. Бої з румунською армією. Перевдягалися в німців. Протистояння з поліцаями. Ставлення до євреїв у загоні. Нагороди. Служба в радянській міліції після війна. Коротка біографія дружини та дітей. Агафон Мельничук. Радянський партизан з загону Бринського на Волині. Народився у 1921 році в селі Журавичі на Волині. Загін був створений у травні 1942 року. В загоні був єврей-коваль Бенцьо Мацівер. Організатори загону – активісти КПЗУ. Згадка про євреїв, які ховалися в Городищенських лісах. Перелік інших євреїв, які доєдналися до загону. В жовтні 1942 року – підрив залізничної дороги. Брали участь євреї разом з українцями. Протистояння з АК та УПА. Розповідь про загони Ковпака. Участь у форсування Бугу у 1944 році. Бої в Польщі в Любленських лісах.

Фаїна Булигіна - 1927. Лілія Рог - 1928. Григорій Вайнбрандт -1925. Агафон Мельничук - 1921.